Відповідно до теорії технологічної сингулярності, в певний момент здатності штучного інтелекту (ІІ) перевищать швидкість розумових процесів людини, після чого машини зможуть вдосконалити самі себе без нашого з вами участі. А значить в якийсь момент цінність «технарів» значно зменшиться. Допитливість розуму і винахідливість нікуди не дінуться, але в технологічних процесах конкурувати з роботами на чолі з штучним інтелектом людини стане набагато важче.

А ось завдання, з якими не впоратися машинам, і далі будуть прерогативою людини. І першу скрипку в цих процесах відіграватимуть саме «гуманітарії». Це цілий спектр завдань, пов’язаних не тільки з логікою бінарних кодів і математичних рівнянь, а й з так званим «емоційним інтелектом», можливості якого виходять за межі навіть найдосконаліших мікропроцесорів. В юриспруденції, психології, в креативних індустріях, комунікаціях, як і раніше, буде домінувати людина.

Мільярдер Марк Кьюбан впевнений, що через 10 років попит на гуманітаріїв буде більше, ніж попит на програмістів або навіть на інженерів. Йому вторить президент Ірландії Майкл Хіггінс. Він вважає філософію основою освіти майбутнього. Гуманитарные науки допоможуть відповісти на питання, які не можна буде «загугли».

Багато розвиток країни розуміють, як розвивається світ, і починають перебудовуватися. Зокрема, британський парламент рекомендує уряду відмовитися від викладання в школах і вузах застарілих навичок, щоб не формувати «даремний клас». Такі ж заклики звучать і в інших країнах.

Ось чому в Україні важливо нарівні з популярними нині напрямками в IT-сфері, робототехніці не забувати і про розвиток соціальних інновацій. Створивши потужну базу для гуманітаріїв майбутнього, українці зможуть стати більш затребуваними на глобальному ринку праці не тільки в найближчі десятиліття, а й через 100 і 200 років.

Майбутнє вже настало. Давайте не упустимо свій шанс стати більш конкурентоспроможними і сильними в новому цифровому світі.

(Visited 10 times, 1 visits today)